Текст песни Злата Огневич - Пристрасть | SongLyrics

Залишу напевно минуле без жалю, крок собі на зустріч я зроблю.
Спитаю, у тиші: «Як бути? Що далі? Де той що люблю?»
На межі надії, я чекати буду, сновидіння оживуть.

Приспів:
Зупиню мить мінливу,
серцю дам сліз гарячих
і туман нам як ложе простелю.
Без вогню ніч зігрію,
сум як попіл розвію
і собі я зізнаюсь, що люблю.

Видіння розтане, як потяг в туманах, мить на деньці серця збережу.
Спитаю у тиші: «Кохання – омана? Чом за ним тужу?»
І крізь сон неначе, знову я побачу все, що сталось на яву.

Приспів.

Зупиню мить мінливу,
серцю дам сліз гарячих
і туман нам як ложе простелю.
Без вогню ніч зігрію,
сум як попіл розвію
все зроблю щоб ти бачив, що люблю

«Пристрасть» — композиция, исполненная Злата Огневич, которая завоевала популярность среди поклонников жанра. В данном разделе вы можете ознакомиться с полным текстом песни, прочувствовать атмосферу произведения и ближе познакомиться с творчеством артиста.

Слова песни «Пристрасть» являются ярким примером стиля, в котором работает Злата Огневич.

О песне

• Название: Пристрасть
• Исполнитель: Злата Огневич
• Язык исполнения: Русский
• Дата публикации: 26.07.2025